• A-
    A+
  • Português
  • Українською
  • English
Discurso do presidente da Ucrânia Volodymyr Zelenskyy na Assembleia da República de Portugal
22 abril 2022 16:21


Excelentíssimo Senhor Presidente da Assembleia da República!
Excelentíssimo Senhor Presidente da República!
Excelentíssimo Senhor Primeiro-Ministro!
Excelentíssimos Senhoras e Senhores Deputados!
Povo de Portugal! 
Fico grato pela oportunidade de me dirigir a vós, neste momento. O momento mais sombrio de sempre para o nosso país.
Ontem, na cidade de Borodyanka, perto da nossa capital, foram encontradas mais duas sepulturas de civis mortos pelos ocupantes russos.
Numa dessas sepulturas, estão os corpos de dois homens de 35 anos e de uma rapariga de 15 anos. Na segunda sepultura, foram enterradas seis pessoas: 4 homens e 2 mulheres.
Estas pessoas foram mortas enquanto as tropas russas controlavam Borodyanka. Os corpos foram enterrados no meio da cidade, perto de casas comuns.
Tais sepulturas são encontradas em todas as comunidades, em todas as cidades que libertamos dos ocupantes russos.
O mundo já reteve na memória o nome da cidade ucraniana de Bucha, que fica a 20 minutos de carro de Borodyanka, e recorda as horríveis fotos dos mortos espalhados pelas ruas de Bucha, cujos corpos, durante semanas, ficaram ali, jazidos na estrada, nas calçadas, à beira das casas.
Os soldados russos nem sequer tentaram remover dali os cadáveres. E também não permitiram que os moradores que permaneceram na cidade os enterrassem.
Tenho certeza de que a maioria de vós já viu essas fotos, embora elas, nem de perto dêem conta de tudo o que os habitantes locais tiveram de passar.
Os ocupantes mataram aquelas pessoas somente por diversão, ou para assaltarem as suas casas. As pessoas foram atiradas ao poço para morrerem. Foram torturadas. Foram fuziladas. Outras foram mortas por granadas, atiradas para as caves, onde simplesmente se escondiam dos bombardeamentos.
Os militares russos mataram refugiados nas estradas. Abriram fogo contra carros nos quais estava escrita a palavra "crianças". Centenas desses carros, baleados e queimados, permaneceram nas estradas ...
Apenas na região de Kyiv, e com os dados recebidos até hoje, uma vez que nem todas as sepulturas foram encontradas, contabilizam-se 1.126 ucranianos mortos pelos ocupantes. 40 deles são crianças.
Em Chernihiv, Sumy, Kharkiv e noutras regiões da Ucrânia, onde as tropas russas entraram, causaram o mesmo inferno que em Borodyanka ou em Bucha.
Apenas um exemplo. Na aldeia de Yahidne, na região de Chernihiv, os ocupantes levaram todos os moradores para a cave de uma escola e mantiveram-nos lá durante semanas. Esta é uma pequena escola de aldeia, uma pequena cave, logo, só de asfixia, morreram cerca de 10 pessoas. A criança mais nova tinha 3 meses. Imaginem! Um bebé de três meses fechado numa cave! A pessoa mais velha tinha 93 anos. E no total havia ali cerca de 400 pessoas! Foram mantidas naquela cave durante mais de três semanas. Dia e noite, eram proibidos de sair de lá, até mesmo para fazer as necessidades. E quando as pessoas pediam para sair, para buscar roupas para as crianças, os ocupantes exigiam que cantassem o hino nacional russo.
Era assim que os militares russos se divertiam. É esse o seu sentimento de impunidade. É isso que está a acontecer na Ucrânia. Em 2022.
Neste momento, estamos a lutar contra as tropas russas, não apenas pelo nosso Estado, não apenas pela nossa independência, mas sim, literalmente, pela nossa sobrevivência, pela sobrevivência do nosso povo. Para que os ucranianos não sejam fuzilados. Para que os ucranianos não sejam torturados. Para que os ucranianos não sejam violados. E não para que os ucranianos não sejam deportados para a Rússia.
Os ocupantes russos já desterraram, pelo menos, 500 mil cidadãos ucranianos do território que ocuparam. Isto equivale a duas vezes o número de habitantes da cidade do Porto.
Apenas imaginem. Havia – e de repente já não há 500 mil pessoas! Isso é deportação. Foi isso que fizeram os piores regimes totalitários do passado.
Os ucranianos deportados são privados de quaisquer meios de comunicação e os seus documentos são confiscados. Depois, são distribuídos por regiões remotas da Rússia.
Os ocupantes montaram campos especiais de filtragem para distribuir as pessoas retiradas à força da Ucrânia. Alguns dos que chegam lá são simplesmente mortos. As raparigas são violadas. Imaginem uma situação em que uma rapariga escapa de um campo de filtragem russo e, quando lhe perguntam como é que conseguiu, ela diz que os soldados russos simplesmente não gostaram dela. Porque se gostassem, provavelmente teria sido violada e depois morta, como muitas outras.
Durante os 57 dias de guerra em grande escala, libertamos cerca de mil assentamentos da Ucrânia, que haviam sido capturados pelos invasores. No entanto, o número de cidades e comunidades ocupadas é ainda maior.
As tropas russas não param de bombardear as nossas cidades. Eles estão a destruir bairros residenciais, quaisquer infraestruturas civis que permitam às cidades manter uma vida normal. Estão a explodir armazéns de alimentos, escolas, universidades, hospitais e até igrejas.
Mais de 10 milhões de ucranianos foram forçados a fugir das suas casas devido aos combates. Imaginem! 10 milhões! É como se Portugal inteiro tivesse que fugir!
Não quero usar o termo “refugiados” quando me refiro a esses 10 milhões de ucranianos, prefiro o termo "deslocados" para nos referirmos a eles, a essas pessoas, na esperança de que todos possam voltar para casa, quando for seguro. Mas quando e o que restará de sua casa?
Hoje, o Ministro da Defesa russo informou o líder russo sobre as hostilidades contra nossa cidade de Mariupol. Todos vocês já ouviram falar de Mariupol. Antes da guerra, era uma cidade comparável em tamanho a Lisboa. Era uma cidade costeira de meio milhão de habitantes. Agora, está completamente destruída. Não há um único edifício intacto em Mariupol. A cidade foi literalmente incinerada.
Durante mais de um mês, os militares russos mantiveram Mariupol sob cerco. Nem mesmo a entrada de bens humanitários era permitida.
Centenas de milhares de civis estavam lá sem comida, sem água, sem remédios. A cidade esteve sob bombardeamento constante, sob bombardeamento constante.
As tropas russas usaram aeronaves para destruir inclusive os abrigos onde sabiam, com certeza, não haver ninguém além de civis.
Alguns moradores de Mariupol conseguiram escapar, e a maioria deles não tem absolutamente mais nada. Nem sequer fotos da sua vida antes da guerra. Tudo ardeu.
Dezenas de milhares de ucranianos morreram na cidade durante as hostilidades da Rússia contra Mariupol. Ainda não sabemos o número exato de mortos. E poderemos não vir a saber.
Porque as tropas russas trouxeram para a cidade os chamados "crematórios móveis" - máquinas especiais para a destruição de corpos humanos. Os ocupantes viram como o mundo reagiu aos massacres em Bucha, então agora estão a tentar esconder os vestígios dos crimes de guerra russos.
Senhoras e senhores!
Povo português!
Quando nos dirigimos aos povos do mundo livre em busca de ajuda, o nosso discurso é simples e claro.
Precisamos de armas para nos proteger da brutal invasão russa, que trouxe ao nosso povo tanto mal quanto a invasão nazi de há 80 anos.
Precisamos de tanques” Leopard” e de veículos blindados de transporte de pessoal, mísseis antinavio “Harpoon”, que vocês têm, e que vocês podem ceder para ajudar a proteger a liberdade na Europa Oriental. Portanto, apelo ao vosso Estado para que nos preste essa assistência.
Precisamos de aumentar a pressão das sanções sobre a Rússia, porque somente as sanções podem forçar a Rússia a buscar a paz, privando a máquina militar russa de recursos.
Precisamos de princípios por parte das empresas europeias, para que saiam todas do mercado russo, uma vez que os seus impostos e taxas especiais de consumo, que pagam ao orçamento russo, apoiam este mal.
Por que é que a Rússia começou a guerra? A captura da Ucrânia é o primeiro passo para ganhar o controlo da Europa Oriental, para destruir a democracia na nossa região.
A Ucrânia foi e continua a ser o pilar dos processos democráticos na nossa região. As duas revoluções, de 2004 e 2014, que detiveram a ditadura na Ucrânia, de facto, defenderam a democracia não apenas para o nosso povo, mas também para todos os povos da nossa região, que querem escolher livremente o futuro sem qualquer coação - interna ou externa.
O vosso povo, que em breve comemorará o próximo aniversário da Revolução dos Cravos, que o libertou da ditadura, entende claramente os nossos sentimentos. Compreende exatamente os sentimentos de todos os outros povos da nossa região que buscam a liberdade.
O que é que a Rússia traz para a Ucrânia? Morte e ditadura. E depois da Ucrânia, tentará levar o mesmo à Moldávia e à Polónia, à Geórgia e aos países bálticos, ao Cazaquistão e a todos os outros países que puder alcançar.
A Rússia pode ser parada. Os assassinatos em massa, as deportações e ditaduras podem ser interrompidos. Agora. Na Ucrânia.
Estou grato ao vosso Governo e a todos os portugueses pela ajuda que têm prestado à Ucrânia, que efetivamente já prestaram.
Pelo apoio nas sanções contra a Rússia, o que é agora deveras importante, num momento em que a União Europeia está a preparar o sexto pacote de sanções. É importante que mostrem a vossa liderança e defendam a necessidade de um embargo petrolífero contra a Rússia a nível europeu. Também é importante que vocês, juntamente com outros países da UE, insistam na completa restrição do sistema bancário russo.
Precisamos de fechar todos os portos da UE, todos os portos portugueses aos navios russos. Em particular, àqueles que estão a tentar esconder-se sob bandeiras alheias.
Sou-vos grato pelo vosso apoio aos imigrantes ucranianos. Os povos ucraniano e português conhecem-se bem. Eles entendem-se bem. E é importante que vocês usem as vossas oportunidades, tanto na Europa, como em outras macrorregiões do mundo, para proteger a liberdade e o direito à vida do nosso povo.
Vocês podem dizer a verdade, na América do Sul e na África, sobre a invasão russa, sobre esta guerra contra o nosso povo. Peço-vos que combatam a propaganda russa e a influência corrupta russa nos países que vos são próximos.
Eu acredito que o povo de Portugal e, com ele, os políticos portugueses, vão apoiar o nosso Estado na sua vontade fundamental de estar convosco na União Europeia. O livre deve apoiar o livre. As pessoas decentes devem apoiar as pessoas decentes. Os conscienciosos devem apoiar os conscienciosos.
E eu acredito que vocês não nos vão trair, nem a nós, nem a vocês mesmos. Porque a Ucrânia já está a caminho da União Europeia em processo acelerado. Esperamos que, num futuro próximo, possamos obter o estatuto de candidato à adesão à UE.
E quando a decisão for considerada, peço-vos que apoiem a adesão plena da Ucrânia. Porque vocês, no extremo oeste da Europa, e nós, no extremo leste da Europa, temos os mesmos valores e a mesma visão de como deve ser a vida no nosso continente.
Liberdade, direitos humanos, Estado de Direito, igualdade para todos, e a oportunidade de viver livremente e sem nenhuma ditadura, para que todos tenham sempre o seu tempo para a Felicidade e para Saudade.
Obrigado, Portugal! 
Glória à Ucrânia!




Промова Президента України Володимира Зеленського в Асамблеї Республіки, парламенті Португалії                                

21 квітня 2022 року https://www.president.gov.ua/news/promova-prezidenta-ukrayini-volodimira-zelenskogo-v-asambley-74465

Шановний пане Голово Асамблеї!

Шановний пане Президенте!

Шановний пане Прем’єр-міністре!

Шановні пані та панове депутати!

Народе Португалії!

Вдячний за можливість звернутися до вас у такий час, найчорніший час для нашої держави.

Вчора в містечку Бородянка неподалік нашої столиці були знайдені ще два поховання мирних людей, убитих російськими окупантами. В одній із цих могил – тіла двох чоловіків 35 років та 15-річної дівчини. У другій могилі – шестеро людей: чотири чоловіка та дві жінки. Вони були вбиті, коли російські війська контролювали Бородянку. Тіла були закопані просто посеред території містечка, біля звичайних будинків. Такі поховання знаходять в усіх громадах зараз, в усіх містах, які ми звільняємо від російських окупантів.

Світ уже запам'ятав назву українського міста Буча, яке знаходиться за 20 хвилин їзди від Бородянки. Запам'ятав страшні фотографії тіл убитих просто на вулицях Бучі. Тижнями вбиті люди лежали на дорозі, на тротуарах, поруч із будинками. 

Російські солдати навіть не намагалися прибрати ці трупи. І не дозволяли, до речі, місцевим мешканцям, які залишалися в місті, їх поховати.

Впевнений, більшість із вас бачили ті фотографії. Але на них далеко не все, що довелося пережити місцевим. Окупанти вбивали людей навіть просто для розваги, а також щоб пограбувати їхні помешкання. Людей кидали вмирати в колодязі. Катували.

Розстрілювали. Вбивали гранатами в підвалах, де люди ховалися від обстрілів. Російські військові вбивали біженців на дорогах. Відкривали вогонь по машинах, на яких було написано «Діти». Сотні таких розстріляних і спалених машин залишалися на дорогах...

В одній лише Київській області – і це станом на сьогодні, бо ще не всі поховання знайдені, – окупантами було вбито 1126 українців. З них 40 дітей.

У Чернігівській, Сумській, Харківській та інших областях України, куди зайшли російські війська, вони влаштували таке ж пекло, як і в Бородянці чи в Бучі.

Один лише приклад. У селі Ягідне на Чернігівщині окупанти зігнали всіх мешканців села у підвал школи і тримали там тижнями. Це невелика сільська школа, невеликий підвал, у якому лише від задухи померли близько 10 людей. Наймолодшій дитині у підвалі – три місяці. Уявіть собі, три місяці дитині! А найстаршій людині – 93 роки. А всього в підвалі було близько чотирьохсот людей!
Понад три тижні. Днями й ночами їм забороняли вийти з підвалу навіть у туалет. А коли люди просили вийти по одяг для малечі, окупанти вимагали від них, щоб вони заспівали російський державний гімн.

Ось так російські військові розважалися. Ось таку безкарність вони відчували. Ось що відбувається в Україні зараз. 2022 рік.

Ми воюємо проти російських військ не просто за нашу державу. Не просто за незалежність. А буквально за виживання для наших людей. За те, щоб українців не розстрілювали. За те, щоб українців не катували. За те, щоб українців не ґвалтували. І щоб не вивозили в Росію.

Російські окупанти вже вивезли з тієї території, яку вони зайняли, не менш як 500 тисяч наших громадян. Це як два ваших міста Порту. Просто уявіть це. Були люди – і їх немає. 500 тисяч людей! Це депортація. Це те, чим займалися найстрашніші тоталітарні режими минулого.

Депортованих українців позбавляють засобів зв’язку, у них забирають все, навіть документи. Їх розподіляють по віддалених регіонах Росії. Окупанти створили спеціальні фільтраційні табори для того, щоб розподіляти людей. Частину з тих, хто туди потрапляє, просто вбивають. Дівчат ґвалтують.

Уявіть собі, що це таке, коли дівчина рятується з такого фільтраційного табору росіян, а у відповідь на питання про те, як їй це вдалося, вона каже, що просто не сподобалася російським солдатам. Бо якби вона сподобалася, то її б зґвалтували й потім убили, як багатьох інших.

За 57 днів повномасштабної війни ми звільнили близько тисячі населених пунктів України, які були захоплені Росією, загарбниками. Проте кількість окупованих міст і громад ще значно більша.

Російські війська не припиняють обстрілів і бомбардування наших міст. Вони знищують житлові квартали, будь-яку цивільну інфраструктуру, яка дає містам змогу підтримувати нормальну життєдіяльність. Підривають склади з продовольством, школи, університети, лікарні, навіть церкви.

Через бойові дії понад 10 мільйонів українців були вимушені залишити свій дім. Уявіть собі цю кількість. Це якби вся Португалія була змушена поїхати!

Я не хочу називати цих 10 мільйонів українців біженцями. Ми використовуємо термін «переселенці» щодо них, цих людей. Ми сподіваємося, що всі вони зможуть повернутися додому, коли там буде вже безпечно. Але коли це буде? Та що залишиться від їхнього дому?

Сьогодні міністр оборони РФ звітував російському лідеру про бойові дії проти нашого міста Маріуполя. Ви всі чули про Маріуполь. До війни це було місто, зіставне за розмірами з Лісабоном. Це було півмільйонне приморське місто. Тепер – повністю зруйноване. В Маріуполі немає жодної цілої будівлі. Буквально випалене місто.

Протягом більш ніж місяця російські військові тримали Маріуполь у жорсткій облозі. Не допускали навіть гуманітарні вантажі. Сотні тисяч мирних мешканців перебували там без їжі, без води, без медикаментів. Під постійними обстрілами, під постійним бомбардуванням. Російські війська використовували авіацію для того, щоб знищувати навіть укриття, про які вони точно знали, що там немає нікого, крім цивільних людей.

Частині маріупольців вдалося врятуватись, і в більшості з них не залишилося взагалі нічого й нікого. Навіть фотографій свого довоєнного життя немає – усе спалено.

За час бойових дій Росії проти Маріуполя в місті загинули десятки тисяч українців. Ми навіть не знаємо точної кількості загиблих. І можемо не дізнатися. Бо російські війська завезли в місто так звані мобільні крематорії – спеціальні машини для знищення тіл людей. Окупанти зробили висновки з того, як світ відреагував на масові вбивства в Бучі. І тепер росіяни стараються приховати сліди воєнних злочинів.

Пані та панове!

Португальський народе!

Коли ми звертаємося до народів вільного світу по допомогу, ми говоримо прості й зрозумілі речі. Ми потребуємо зброї, щоб захиститися від жорстокого російського вторгнення, яке принесло нашим людям стільки ж зла, скільки 80 років тому принесло нацистське вторгнення.

Танки «Леопард», бронетранспортери, протикорабельні ракети «Гарпун» – це те, що у вас є і чим ви можете допомогти захисту свободи й цивілізації Європи. Тому звертаюся до вашої держави з проханням надати нам цю допомогу.

Ми потребуємо посилення санкційного тиску на Росію, бо тільки санкції здатні примусити Росію шукати мир і позбавити російську воєнну машину ресурсів.

Ми потребуємо принциповості європейських компаній, щоб усі вони вийшли з російського ринку, бо їхні податки, їхні акцизи, які вони сплачують у російський бюджет, підтримують це зло.

Чому Росія розпочала війну? Захоплення України – це її перший крок, щоб встановити контроль над сходом Європи. Щоб знищити в нашому регіоні демократію.

Саме Україна була й лишається опорою для демократичних процесів у нашому регіоні. Дві революції – 2004-го і 2014-го, які зупинили розгортання диктатури в Україні, насправді захистили демократію не лише для нашого народу, а й для всіх народів нашого регіону, які хочуть вільно обирати майбутнє, без будь-якого примусу – внутрішнього й зовнішнього.

І ваш народ, який днями відзначатиме чергову річницю Революції гвоздик, що звільнила вас від диктатури, точно розуміє наші почуття. Точно розуміє почуття всіх інших народів нашого регіону, які прагнуть свободи.

Що Росія несе в Україну? Смерть і диктатуру. А після України спробує понести все це в Молдову, Польщу, Грузію, держави Балтії, в Казахстан і в усі інші держави, до яких зможе дотягнутися. Росію можна зупинити. Масові вбивства, депортації та диктатуру можна зупинити. Але зараз, в Україні.

Я вдячний вашому уряду й усім португальцям за ту допомогу Україні, яку ви вже надали.

За підтримку санкцій проти Росії. І важливо зараз, коли Євросоюз готує шостий санкційний пакет, щоб ви проявили своє лідерство й захищали необхідність нафтового ембарго проти Росії на рівні всієї Європи. А також важливо, щоб ви наполягали разом з іншими країнами ЄС на повному обмеженні російської банківської системи.

Потрібно закрити всі порти Євросоюзу, всі порти Португалії для російських суден. Зокрема й для тих, які вони пробують заховати під чужими прапорами.

Я вдячний вам за підтримку наших людей, українських переселенців. Український і португальський народи добре знають одне одного. Добре розуміють одне одного. І важливо, щоб ви використовували свої можливості як у Європі, так і в інших макрорегіонах світу для захисту свободи й права на життя для наших людей.

Ви можете донести і в Південній Америці, і в країнах Африки правду про це вторгнення Росії, про цю війну проти українського народу. Я прошу вас боротися з російською пропагандою і з російським корумпованим впливом у тих країнах, які вам близькі.

І я вірю, що народ Португалії, а разом із ним і португальські політики підтримають нашу державу у фундаментальному прагненні бути разом з вами у Європейському Союзі. Вільні мають підтримувати вільних. Порядні мають підтримувати порядних. Сумлінні мають підтримувати сумлінних.

І я вірю, що ви не зрадите ані нас, ані себе. Бо Україна вже йде шляхом до Євросоюзу за прискореною процедурою. Сподіваємося, що найближчим часом зможемо отримати статус кандидата у члени Європейського Союзу.

І коли рішення буде розглядатись, я прошу вас підтримати повноправне членство для України. Бо ви на західному краю Європи і ми на східному краю Європи маємо однакові цінності, однаковий погляд на те, яким має бути життя на нашому континенті.

Свобода, права людини, верховенство права, рівність для кожного, для кожної, а також можливість жити вільно й без будь-якої диктатури так, щоб завжди у кожної людини був свій час для щастя і для саудаде.

Дякую, Португаліє!

Слава Україні!


Speech by President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy in the Assembly of the Republic, Parliament of Portugal

21 April 2022 https://www.president.gov.ua/en/news/promova-prezidenta-ukrayini-volodimira-zelenskogo-v-asambley-74465

Dear Mr. President of the Assembly!

Dear Mr. President!

Dear Mr. Prime Minister!

Dear ladies and gentlemen, deputies!

The people of Portugal!

I am grateful for the opportunity to address you at such a time, the darkest time for our state.

Yesterday, in the town of Borodyanka near our capital, two more graves of civilians killed by the Russian occupiers were found. In one of these graves there are the bodies of two 35-year-old men and a 15-year-old girl. In the second grave there are six people: four men and two women. They were killed when Russian troops controlled Borodyanka. The bodies were buried in the middle of the town, near ordinary houses. Such burials are found in all communities now, in all the cities we liberate from the Russian occupiers.

The world has already remembered the name of the Ukrainian city of Bucha, which is a 20-minute drive from Borodyanka. It remembered the horrible photos of the bodies of those killed just on the streets of Bucha. For weeks, the murdered people have laid on the road, on the sidewalks, near houses.

Russian soldiers did not even try to remove these corpses. And they did not allow, by the way, local residents who remained in the city to bury them.

I'm sure most of you have seen those photos. But in these photos it is far from everything the locals had to go through. The occupiers killed people even for fun and to loot their houses. People were thrown to die in the well. Tortured.

Executed. Grenades were thrown into the basements where people were hiding from shelling. The Russian military killed refugees on the roads. They opened fire on cars with the word "Children" written on them. Hundreds of such riddled and burned cars remained on the roads...

In the Kyiv region alone - and this is as of today, because not all burials have been found yet - the occupiers killed 1,126 Ukrainians. 40 of them are children.

In the Chernihiv, Sumy, Kharkiv and other regions of Ukraine, where Russian troops entered, they caused the same hell as in Borodyanka or Bucha.

Just one example. In the village of Yahidne in the Chernihiv region, the occupiers drove all the villagers into the basement of the school and kept them there for weeks. This is a small village school, a small basement in which about 10 people died of suffocation alone. The youngest child in the basement was 3 months old. Imagine a three month old baby! And the oldest person was 93 years old. And in total there were about 400 people in the basement!

More than three weeks. Day and night they were forbidden to go out of the basement even to the toilet. And when people asked for clothes for children, the occupiers demanded that they sing the Russian national anthem.

That's how the Russian military had fun. This is the impunity they felt. This is what is happening in Ukraine now. In 2022.

We are fighting against Russian troops not just for our state. Not just for independence. But literally for the survival of our people. So that Ukrainians are not executed. So that Ukrainians are not tortured. So that Ukrainians are not raped. And so that Ukrainians are not deported to Russia.

The Russian occupiers have already deported at least 500,000 our citizens from the territory they have occupied. It's like your two cities of Porto. Just imagine that. There were people - and now they are gone. 500 thousand people! This is deportation. This is what the worst totalitarian regimes of the past did.

The deported Ukrainians are deprived of means of communication, everything is taken away from them, even documents. They are distributed to the remote regions of Russia. The occupiers set up special filtration camps to distribute people. Some of those who get there are simply killed. Girls are raped.

Imagine what it's like when a girl escapes from such a Russian filtration camp, and when asked how she did it, she says Russian soldiers simply didn’t like her. Because if they had liked her, she would have been raped and then killed, like many others.

During the 57 days of the full-scale war, we liberated about a thousand settlements of Ukraine, which were captured by Russia, by the invaders. However, the number of occupied cities and communities is much bigger.

Russian troops do not stop shelling and bombing our cities. They are destroying residential areas, any civilian infrastructure that allows cities to maintain normal life. Food warehouses, schools, universities, hospitals, even churches are being blown up.

More than 10 million Ukrainians have been forced to flee their homes due to hostilities. Imagine this number. It's as if the whole of Portugal was forced to flee!

I do not want to call these 10 million Ukrainians refugees. We use the term "displaced persons" to refer to them, these people. We hope that they will all be able to return home when it is safe. But when will it be? And what will be left of their house?

Today, the Russian Defense Minister reported to the Russian leader on the hostilities against our city of Mariupol. You have all heard about Mariupol. Before the war, it was a city comparable in size to Lisbon. It was a half-million seaside city. Now it is completely destroyed. There is not a single undamaged building in Mariupol. Literally scorched city.

For more than a month, the Russian troops have kept Mariupol under siege. Even humanitarian goods were not allowed. Hundreds of thousands of civilians were there without food, without water, without medicine. Under constant shelling, under constant bombing. Russian troops used aircraft to destroy even shelters and they knew for sure that there was no one there but civilians.

Some Mariupol residents managed to escape, and for most of them nothing and no one was left at all. There aren't even photos of their pre-war life - everything was burned.

Tens of thousands of Ukrainians died in the city during Russia's hostilities against Mariupol. We do not even know the exact number of the dead. And we may not find it out. Because Russian troops brought to the city so-called mobile crematoria - special machines for the destruction of human bodies. The occupiers drew conclusions from how the world reacted to the massacre in Bucha. And now the Russians are trying to hide the traces of war crimes.

Ladies and Gentlemen!

Portuguese people!

When we turn to the nations of the free world for help, we say simple and clear things. We need weapons to protect ourselves from the brutal Russian invasion, which brought to our people as much evil as the Nazi invasion did 80 years ago.

Leopard tanks, armored personnel carriers, Harpoon anti-ship missiles - you have them and you can help protect the freedom and civilization of Europe with them. Therefore, I appeal to your state to provide us with this assistance.

We need increased pressure of sanctions on Russia, because only sanctions can force Russia to seek peace and deprive the Russian military machine of resources.

We need the principled stance of European companies, so that all of them leave the Russian market, because their taxes, their excise taxes, which they pay to the Russian budget, support this evil.

Why did Russia start the war? The capture of Ukraine is its first step in gaining control of Eastern Europe to destroy democracy in our region.

Ukraine has been and remains the mainstay of democratic processes in our region. The two revolutions of 2004 and 2014, which stopped the dictatorship in Ukraine, in fact defended democracy not only for our nation, but also for all the nations of our region who want to freely choose the future, without any coercion - internal and external.

And your people who will soon celebrate the anniversary of the Carnation Revolution, which freed you from the dictatorship, clearly understand our feelings. Exactly understands the feelings of all other nations of our region who seek freedom.

What does Russia bring to Ukraine? Death and dictatorship. And after Ukraine it will try to bring all this to Moldova, Poland, Georgia, the Baltic states, Kazakhstan and all other countries it can reach. Russia can be stopped. Mass killings, deportation and dictatorship can be stopped. Now, in Ukraine.

I am grateful to your government and to all the Portuguese people for the assistance to Ukraine you have already provided.

For supporting sanctions against Russia. And it is important now, when the European Union is preparing the sixth package of sanctions, that you show your leadership and defend the need for an oil embargo against Russia at the European level. It is also important that you, along with other EU countries, insist on a complete restriction of the Russian banking system.

We need to close all EU ports, all Portuguese ports for Russian ships. In particular, for those that they are trying to hide under other countries’ flags.

I am grateful to you for supporting our people, Ukrainian displaced persons. The Ukrainian and Portuguese people know each other well. They understand each other well. And it is important that you use your opportunities, both in Europe and in other macro-regions of the world, to protect the freedom and right to life of our people.

You can tell the truth about this Russian invasion, about this war against the Ukrainian people, both in South America and in Africa. I ask you to fight Russian propaganda and Russian corrupt influence in the countries that are close to you.

And I believe that the people of Portugal, and with them the Portuguese politicians, will support our state in its fundamental desire to be with you in the European Union. The free must support the free. The decent must support the decent. The conscientious must support the conscientious.

And I believe that you will not betray us or yourself. Because Ukraine is already on its way to the European Union under an accelerated procedure. We hope that in the near future we will be able to obtain the status of a candidate for membership in the European Union.

And when the decision is considered, I ask you to support full membership for Ukraine. Because you on the western edge of Europe and we on the eastern edge of Europe have the same values, the same view of what life should be like on our continent.

Freedom, human rights, the rule of law, equality for every man, for every woman and the opportunity to live freely and without any dictatorship, so that everyone always has the time for happiness and for saudade.

Thank you, Portugal!

Glory to Ukraine!

 





Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux