Конституція закріпила правові основи незалежної України, її

суверенітет і територіальну цілісність. Конституція врахувала історичний

досвід українського народу і кращі світові традиції.

Конституція 1996 року стала першою Конституцією незалежної

України; вона стала продовженням багатовікових конституційно-правових

традицій українського народу.

Варто відзначити, що одним із перших конституційних актів

були «Пакти і конституції законів і вольностей Війська Запорозького»,

написані гетьманом П.Орликом, - документ, ухвалений козацькою радою 5

квітня 1710 р.

Конституція України 1996 року, крім закріплення ключових

принципів державності, демократії та основних прав і свобод людини,

визначає зовнішньополітичну діяльність України як таку, що спрямована

на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання

мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного

співтовариства на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного

права.

Однак, розвиток української державності продемонстрував

необхідність подальшого вдосконалення Основного Закону нашої держави.

Спроба такого реформування була здійснена в грудні 2004 року.

Проте, цей процес не досягнув поставленої мети, оскільки відбувався з

порушенням конституційної процедури внесення змін до Конституції

України та став втіленням складного компромісу між різними політичними

силами.

Саме тому продовження конституційної реформи займає пріоритетне

місце у всеохоплюючому процесі реформування, започаткованому

Президентом України, що має на меті забезпечити відповідність

модернізаційних процесів в суспільному житті європейським стандартам і

цінностям.

Сьогодні важливою складовою конституційної реформи в Україні

є реформування системи місцевого самоврядування та територіальної

організації влади з метою децентралізації та розширення повноважень

місцевої влади на принципах субсидіарності, деконцентрації влади та

ресурсів.