Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Português
У Лісабоні вшанували пам'ять Великого Кобзаря
Опубліковано 12 березня 2015 року о 13:41

Задля вшанування 201-ї річниці від дня народження Великого Кобзаря та в рамках широкомасштабних заходів, що цими тижнями проходять на території Португалії, 08 березня ц.р. співробітники Посольства разом із представниками української громади взяли участь у загальних зборах біля пам’ятного знаку Тарасу Шевченку на схилах річки Тежу в Лісабоні. 

Урочистості відбулися в теплій атмосфері і в прямому, і в переносному значенні, оскільки на вулиці була сонячна тепла погода. Перед присутніми виступив Тимчасовий повірений у справах України Леонід Третяк, звернувшись до усіх небайдужих українців згуртуватися у цей надскладний для України час і докласти зусиль не тільки задля направлення гуманітарної допомоги до нашої держави, але й доведення благої справи до кінця зі встановлення пам’ятника своєму безсмертному поетові на португальській землі.   

Серед інших, мали слово керівники українських асоціацій Валентина Василенко («Український Дім»), Іван Онищук («Християнський Рух»), Олег Гуцько («Собор»). Після церемонії покладання квітів до пам’ятного знаку та виконання державного гімну України, відбулися зворушливі літературні читання як рядків заповітних слів народного Генія, так і власних віршів у виконанні місцевих українських талантів: О.Максимишин-Корабель, А.Панченко, О.Бригас, Т.Морошан та інші.

 «Заробітчанський привіт

Вітаю вас, політики й поети,
Хто нам пророчить диво-майбуття,
Хто впевнений, що знає всі секрети
Та ллє з трибун «водичку» без пуття;

Кому – аж піна з уст: «Верніться, люди!
Ми рук чекаєм ваших і мізкІв.
Позбудьтесь буржуазної облуди!
Згадайте про Вітчизну, про батьків…»

Поетам – що: з них взятки нікудишні – 
Роз’ятрять душу й нишком – у кущі…
Політику ж пізнати би не лишнє
Севільську спеку й лондонські дощі,

Коли в очах – пісок, в руках – лопата,
А за плечима – пильний наглядач.
Коли щоночі в снах – далека хата,
А раз на тиждень в «трубці» - тихий плач…

Просити нас і кликати не треба –
Ми світ за очі йшли не з гараздів.
І ми ще пам’ятаєм рідне небо,
Що проводжа за обрій журавлів.

Ще не забули цвіт волошок в полі.
…Хрущі і вишні, й солов’ї в гаю.
Та нам з голів не витравити болю,
Як з дому йшли, лишаючи сім’ю.

Ішли в надії повернутись скоро,
Лише б «за хвіст зловити журавля»…
Ніхто не сподівався, як суворо
Нас «кине» рідна матінка-земля.

Чи ви ж не обіцяли нам, панове,
Мільйони місць і радісне життя?
І вірили, вертались безголові,
Щоб канути назавше в небуття

У прірву, де за все - свої розцінки, 
Не маєш грошей – згинь і пропади,
Де дійсність припирає враз до стінки:
Задурно не нап’єшся і води.

І ви, шановні! Ви, що там при владі,
(Це вже давно нікому не секрет)
Не нам ви – грошенятам нашим раді,
Бо ми для ВАС наповнюєм бюджет.

Кошторис ниций рідної країни,
Яка могла б давно піднестись ввись,
Якби її не прирекли в руїни
Ті, що ґвалтують: «Друже, повернись!»

…Багато слів, думок також немало,
Та ми не прагнем з золота вінця.
Ми витримаєм, раз нам перепало,
Цю ношу перенести до кінця.

А ви, поети, не шкодуйте сили,
Даруйте нам нектар солодких слів,
Щоб ми єлеєм тим серця мастили
І повертались у реалії зі снів.
20.11.09, Олександр Бригас»

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux