22 листопада у Лісабоні відбулися заходи зі вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років. Українська громада традиційно зібралася біля пам’ятної дошки на Largo do Mastro, де прозвучали звернення про важливість збереження історичної пам’яті та слова подяки всім, хто долучився до вшанування цієї трагедії.
Під час виступів було підкреслено, що хоча історичний контекст змінився, методи російської політики залишаються незмінними. І тоді, і зараз Росія прагне знищити українську ідентичність, культуру та державність, використовуючи продовольство та гуманітарні кризи як інструмент тиску.
У своєму виступі Посол України Марина Михайленко наголосила на важливості інформаційної правди та ролі українців за кордоном. Посол зазначила: «Я також пам’ятаю звернення митрополита Андрія Шептицького “Україна у передсмерних судорогах”, де він закликав усіх українців за кордоном інформувати про злочин Голодомору. Сьогодні у нас є всі можливості, щоб привертати увагу світу до того, що відбувається в Україні: ми маємо соціальні мережі, організовуємо заходи, конференції та мітинги».
Водночас сучасна Україна має те, чого не мало покоління 1930-х років — широку підтримку цивілізованого світу. Міжнародна солідарність та всебічна допомога партнерів дають Україні змогу протистояти агресії та захищати свій народ.
Після цього учасники вирушили Мирною ходою до Української Греко-католицької церкви Nossa Senhora de Nazaré, де заходи завершилися екуменічною молитвою та поминальною панахидою.
Посольство України в Португалії висловлює вдячність усім, хто продовжує стояти поруч з Україною у боротьбі за свободу та справедливість.