20 лютого 2024 року у Calouste Gulbenkian Foundation у місті Лісабон відбулася конференція «Вступ України до Європейського Союзу: що потрібно для успішного розширення?» для обговорення ключових аспектів нового розширення Європейського Союзу.
Організаторами заходу виступили Посольство України в Португалії, Португальська асоціація європейського права (APDE), Інститут політичних досліджень Лісабонського католицького університету.
Конференція стала частиною святкування 40-річчя APDE, 20 років найбільшого розширення ЄС в історії Європи, а також була приурочена до 2-х роковин повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Участь у конференції взяли відомі португальських державні діячі, чинні посадовці, провідні науковці та експерти, зокрема: колишній Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, Президент APDE Карлуш Ботельо Моніж, Директор Інституту політичних досліджень Лісабонського католицького університету Моніка Діаш, глава Представництва Єврокомісії в Португалії Софія Морейра де Соуза, професор Університету Нова Францишку Перейра Коутіньо, професор Лісабонського католицького університету Лівія Франка, професор Лісабонського католицького університету Антоніу Фонтеш Рамош, колишній суддя Суду справедливості ЄС Жозе Луїш да Круз Віласа, член Європарламенту Маргаріда Маркеш, член Європарламенту Жозе Мануель Фернандеш, керівник відділу координації відновлення та реконструкції Єврокомісії Наталі Пауелс, професор Лісабонського католицького університету Нуну Сампайо.
Українську сторону представили віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін, радник Центру економічного відновлення України Іван Нагорняк та посол України в Португалії Марина Михайленко.
«Сьогодні ми згадуємо дуже трагічні дні української історії. У ці дні 10 років тому люди на Євромайдані, Небесна сотня поклала життя за наше майбутнє. Тоді чимало сміливих українців вступили до лав Збройних сил України щоб на передовій дати відсіч агресору, що вторгся в український Крим та Донбас. Жертва цих людей не була марною. 10 років потому, ми не лише активно рухаємося в напрямку європейського вибору України, але й змогли побачити єдність всіх лідерів ЄС щодо прийняття рішення про членство України у Європейському Союзі. 10 років тому колишня влада хотіла позбавити нас права йти цим шляхом. Сьогодні ми боремося проти агресора за право жити і бути частиною європейської родини», – підкреслила Ольга Стефанішина.
Жозе Мануель Баррозу наголосив, що звичайно інтеграція України в ЄС під час війни є викликом. Водночас, він підкреслив, що визначити членство України в ЄС як мету було єдиним правильним рішенням ЄС у цьому контексті і обставинах. Жозе Мануель Баррозу також додав, що розширення ЄС було та є одним з ключових складових успіху проєкту. Він підкреслив необхідність надання та нарощування допомоги України з боку ЄС та зазначив: "Коли хтось питає мене, 'Коли у нас буде Європейська армія?' Я кажу, 'Ми вже маємо Європейську армію - це Українська армія.' Українська армія сьогодні є втіленням того, що має представляти Європейська армія. Немає іншої армії, яка б захищала Європу більше, ніж Армія України."
Посол Марина Михайленко підкреслила: “Я не перестану повторювати, що історію України після відновлення нашої незалежності у 1991 році можна і одного дня буде написано як історію євроінтеграції України. Інтеграція в ЄС для нас є наріжним каменем нашого існування. Це не лише про пріоритети зовнішньої політики України, це про справжню основу нашої держави. І від того, наскільки успішними ми будемо у нашій інтеграції в ЄС залежить наскільки успішною буде Україна як держава. Ми повністю усвідомлюємо, наскільки ситуація України є безпрецедентною з точки зору її інтеграції до ЄС. Однак також необхідноі враховувати, що ми беремо участь у цьому процесі з 2014 року…. За ці 10 років Україна вже зробила багато "домашньої роботи" на шляху до членства в ЄС. І що найважливіше, Україна вмотивована рухатись вперед”.
Учасники першої панелі «Визначення умов» обговорили тематику поточних умов, історичних, геополітичних, безпекових та економічних реалій, які слугують рушійними силами європейського вибору України та мають вплив на його реалізацію.
Відзначалася невідворотність та безальтернативність європейської інтеграції України, яка виступає сьогодні одним з головних мотивуючих чинників для українського суспільства, основним орієнтиром та двигуном розвитку.
Учасники другої панелі «Зведення мостів» обмінялися експертними думками щодо основних інституційних викликів розширення, обговорюваних моделей реформування ЄС, відповідності його структури, регулювання та механізмів прийняття рішень сьогоднішнім викликам і загрозам.
Зазначалося, що майбутня хвиля розширення ЄС має завершити формування європейського проєкту, адже охопить всі демократичні країни Європи, які поділяють спільні цінності та прагнуть до спільного майбутнього в єдиній європейській родині. Перед ЄС та країнами-кандидатами постали безпрецендентні завдання, вирішення яких потребуватиме значних зусиль та ресурсів, пошуку компромісів та взаємоприйнятних підходів.
Учасники третьої панелі «Долаючи шлях» обговорили ключові етапи переговорного процесу щодо вступу України до ЄС, основні проблемні питання, зокрема у контексті формування та реалізації спільної сільськогосподарської політики, бюджетної сфери, забезпечення згуртованості та гомогенності об’єднання.
У цьому контексті висловлювалася думка, що не зважаючи на масштабність необхідних перетворень всередині ЄС та значну складність переговорів, яка обумовлюється специфікою країн, що приєднуються, об’єднання буде здатне подолати виклики, які виникають у цьому зв’язку, оскільки має для цього досвід попередніх розширень, політичну волю та бачення кінцевої мети.
Усі учасники конференції були одностайні у тому, що більший Європейський Союз – найкраща гарантія безпеки для всього континенту, а припинення російської агресії – основний спільний пріоритет. Українці обрали непростий шлях боротись за свій вибір і відчувають сильну підтримку партнерів. Ми вдячні Португалії, яка залишається надійним другом України у ці складні часи нашої історії.
Фото: Софія Шовікова