Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Português
Україна у Другій Світовій Війні
Опубліковано 08 травня 2015 року о 08:41

З часу завершення найстрашнішої за всю історію людства Другої Світової Війни вже минуло 70 років, але суперечки щодо національних втрат та особистих внесків у справу рятування світу від нацистської чуми між істориками країн-учасниць і досі не вщухають.

Чим більше часу нас віддаляє від тих страшних днів, тим більш прагматичними і відстороненими від емоцій стають ці суперечки й оцінки. Виросло вже три покоління, для яких ця війна є лише історичним фактом. Практично не залишилося тих людей, для яких вона дійсно була Великою Вітчизняною Війною. Загоїлися старі рани, зрівнялися старі окопи і лише бронзові та гранітні пам’ятники на могилах Невідомому Солдату слугують опосередкованим доказом для теперішнього покоління, що ця Війна залізним леміхом пройшлася по нашій багатостраждальній землі і по душах тодішніх поколінь, повністю “переоравши” не лише мільйони життів, але й усю європейську історію.

Наразі немає сенсу проводити дискусію на емоціях і обмежуватися патріотично-пропагандистськими висловами про те, хто відіграв провідну роль у розгромі фашизму. Кожна країна – член антигітлерівської коаліції має право на повагу за її внесок у справу знищення “коричневої чуми”. Не можна забувати також і французьких “маків” і югославських партизанів та й інших національних героїв, починаючи з героїв Вестерплате і закінчуючи рухами опору Болгарії чи Румунії.

Але існують “сухі цифри” статистики, які набагато краще ніж патріотичні вислови і ретельно підібрані на користь тієї чи іншої версії факти свідчать про реальний внесок конкретної країни у Перемогу, а також про те скільки болю й сил вона коштувала.

Не можна звичайно, сухою бухгалтерією виміряти людський біль від втрати рідних і близьких, але все ж таки світ має знати тих, хто його врятував і хто заплатив за це найвищу людську ціну.

Лише за уточненими архівними даними людські військові втрати України за часи ВВВ були визначені в 2,5 млн чоловік і 5,5 млн. — загиблих військовополонених і мирного населення. Отже, лише за офіційними даними людські втрати України за часів Другої Світової сягнули 8 мільйонів. По відношенню до загальних втрат СРСР це становить 40-44%. З врахуванням вторинних демографічних втрат (померлі від хвороб і голоду, депортовані, емігранти, втрати у природному прирості населення), то втрати складуть приблизно 14,5 млн. чоловік. Водночас, остаточна кількість українців, які загинули в часи ВВВ, і досі достеменно не відома.

Було також зруйновано майже 700 міст (40% усіх міст Радянського Союзу, знищених війною) і 28000 сіл. Оцінка матеріальних збитків становила 285 млрд. рублів (в цінах 1941 року) - понад 40% усього збитку СРСР.

У війні загинув кожен п'ятий українець. Серед військовослужбовців призову на літо 1941 року уціліли тільки 3% із загальної кількості.

Спалено 319 000 господарств, на Лівобережній Україні був зруйнований кожен четвертий будинок.

Виведено з ладу 5600 мостів, зруйновано 33 000 шкіл, технікумів, 18 000 медичних установ.

Події Другої Світової Війни відбувалися на українській етнічній території від 1939 до 1944 року.

Українці у складі польської армії взяли участь у бойових діях з Вермахтом з перших годин війни 1 вересня 1939 року. Від 17 вересня їм довелося воювати ще й з частинами Червоної армії.

17 вересня 1939 року війська Червоної армії під командуванням маршала С. К. Тимошенка, вторглись на територію Польщі — у Східну Галичину та Західну Білорусь. Українці брали участь у бойових діях на боці Польщі і на боці СРСР. Захоплені Червоною армією в полон українці (громадяни Польщі) частково були за деякий час звільнені з полону. Офіцери-українці, як і їх співгромадяни поляки, утримувались у таборах, а пізніше були знищені за рішенням керівництва СРСР.

У вересні 1939 року керівництво Третього рейху і СРСР поділили завойовану територію Польщі між двома державами. Галичина і Волинь з українським населенням були приєднані до СРСР (УРСР).

Німецька армія вторглася в Радянський Союз 22 червня 1941 року, розпочавши чотирирічну безперервну війну. Загалом, кількість українців, які воювали в лавах Радянської Армії, становила від 4,5 до 7 мільйонів] Переважна більшість боїв у Великій Вітчизняній Війні відбулася на Східному фронті. Найбільш активні бойові дії охоплювали всю територію України та Білорусі. Нацистська Німеччина втратила 93% своїх військ саме там.

На окупованій військами Німеччини частині території УРСР був збережений радянський тип колгоспного ладу у формі «громадських дворів», здійснювався геноцид проти єврейського населення і решти населення (в основному українського), багато було депортовано на примусові роботи до Німеччини (понад 1,5 млн.). Українці становили значну частину Червоної Армії та її керівництва. Водночас, українці також брали участь у бойових діях у складі збройних сил СРСР, Канади, Австралії, Польщі, Чехословаччини, Німеччини, Румунії.

Жорстокий окупаційний режим, який застосовувався загарбниками на території України, призвів до різкого посилення антинімецьких настроїв в Україні. Одним із безпосередніх наслідків стало розгортання на території райхскомісаріату радянського партизанського та українського націоналістичного повстанського рухів. Повстанські й партизанські загони контролювали значну частину території райхскомісаріату і перешкоджали постачанню техніки та продовольства для німецьких військ.

Найбільш відомі партизанські з’єднання були організовані і діяли саме в Україні. Такі імена партизанських ватажків як С.А.Ковпак, Вершигора, Руднєв стали легендарними в історії СРСР та України. Згадати хоча б видатний партизанський рейд “Від Путивля до Карпат”, який увійшов до переліку найвидатніших військових операцій Другої Світової.

Відсутність завдяки діям українських партизанів надійного тилу стала однією з головних причин поразки німецьких військ на Східному фронті.

Продовжує залишатися неоднозначною і оцінка діяльності Української повстанської армії.

Ставлення до історії УПА в українському суспільстві впродовж років незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) і негативним (німецькі колаборанти). Сама оцінка часто спирається на пропагандистські штампи тих, хто її надає. Питання про офіційне визнання УПА воюючою стороною у Другій Світової Війні та надання ветеранам УПА пільг на державному рівні (декілька західних областей вже прийняли це рішення на своєму рівні), досі залишаються невирішеними. З 2005 року в Україні офіційно святкуються річниці створення УПА (14 жовтня 1942, свято Покро́ви Пресвято́ї Богоро́диці). Більше того, починаючи з 2015 року 14 жовтня офіційно святкується як День Захисника України.

Коли нацистська Німеччина та її союзники розпочали операцію Барбаросса в 1941 році багато поляків і українців, втомившись від гніту СРСР, дивилися на загарбників як на визволителів. Українські націоналістичні активісти відчули в той час, що потрібно скористатися влучним моментом для створення незалежної Української держави. На початку війни німці заохочували в деякій мірі українських націоналістів обіцянками про проголошення «Великої України». Вони хотіли використати антирадянську налаштованість.

Водночас, одне є незаперечним - боротьба Української повстанської армії була невід’ємною складовою Українського визвольного руху 1920–1950 років.

Отже, навіть незначний аналіз статистики вказує на те, що саме Україна винесла на собі основний тягар ВВВ, заплативши за це найвищу моральну, матеріальну і людську ціну.

Водночас, всі народи і всі країни, що здолали фашистську навалу, заслуговують на глибоку пошану прийдешніх поколінь за те, що подарували їм життя і мирне небо.

Слава України! Слава Героям!

Тимчасовий повірений у справах 

України в Португалії Леонід Третяк

 

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux