Прийняття законів покликане сприяти зміцненню державної політики щодо відновлення історичної пам’яті та справедливості, декомунізації України та офіційному засудженню тоталітарних режимів та їхньої злочинної діяльності, передусім з метою уникнення повторення злочинів минулого та недопущення поширення ідей нетерпимості і радикалізму.

У часи збройної агресії РФ та потужної кремлівської пропаганди, низка законів стосовно зміцнення та піднесення національної пам’яті є невід’ємними складовими у підтримці територіальної цілісності України та її національної безпеки.

Україна забезпечує виконання міжнародних договорів щодо ліквідації наслідків Другої світової війни 1939—1945 років та укладає договори про компенсацію шкоди жертвам нацизму. На підставі міжнародних договорів Україна забезпечує спорудження і збереження пам’яток у місцях поховань воїнів, які загинули в роки Другої світової війни 1939—1945 років, що розміщуються поза межами її території.

 

• Закон «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті» (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=54689) законодавчо встановлює правовий статус борців за незалежність України у ХХ ст., закріплює право на надання державних та муніципальних соціальних гарантій таким особам. На державному рівні визнаються нагороди та військові ступені борців за незалежність України минулого століття, визначаються основні напрями державної політики щодо відновлення, збереження та вшанування національної пам’яті про таку боротьбу.

 

• Закон «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 рр.» (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=54649) запроваджує День пам’яті та примирення (8 травня), визначивши водночас 9 травня – Днем перемоги над фашизмом у Другій світовій війні. Закон визначає форми увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 -1945 рр., пам’ятки війни та наголошує на тому, що «шанобливе ставлення до пам’яті про перемогу над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 рр., про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху та жертв нацизму є священним обов’язком держави та громадян України».

 

• Закон «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 рр.» (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=2540&skl=9) передбачає забезпечення відкритості архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму, створення механізмів реалізації права кожного на доступ до такої інформації. Право громадян на доступ до архівної інформації відбуватиметься шляхом: визначення поняття репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 рр., визначення режиму доступу до зазначеної архівної інформації, встановлення виключного переліку підстав обмеження доступу до такої архівної інформації, встановлення відповідальності за необґрунтоване віднесення такої архівної інформації до інформації з обмеженим доступом, її ненадання, неправомірної відмови у наданні, неповне надання архівної інформації тощо. Закон передбачає також передачу документів та інших носіїв архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 рр. до спеціалізованого галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті з архівних підрозділів сучасних правоохоронних органів та спецслужб України з метою звільнення останніх від здійснення непередбачених законодавством України функцій.

 

• Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=54670 ) визначає злочинний характер тоталітарних режимів, законодавчо впроваджує заборону на публічне заперечення їхнього злочинного характеру, забороняє їхнє публічне використання та пропаганду такої символіки. Держава зобов’язується здійснювати розслідування та оприлюднювати інформацію про злочини, здійснені представниками тоталітарних режимів, з метою недопущення повторення таких злочинів у майбутньому, усунення загрози суверенітету, територіальної цілісності та національній безпеці України, а також встановлення історичної справедливості. Закон засуджує комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими як злочинні, забороняє публічне заперечення злочинного характеру цих тоталітарних режимів, публічне використання та пропаганди їхньої символіки.

Довідково: Цей закон базується на численних міжнародних документах, у яких засуджуються злочини і спадщина націонал-соціалістичного та комуністичного режимів, зокрема, спирається на положення Загальної декларації прав людини Організації Об’єднаних Націй, резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи  № 1096 (2006) від 27 червня 1996 року щодо ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем, № 1481 (2006) від 26 січня 2006 року щодо необхідності міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів, № 1495 (2006) від 12 квітня 2006 року щодо боротьби з відродженням нацистської ідеології, № 1652 (2009) від 29 січня 2009 року щодо відношення до пам’ятників, що мають суперечливу історичну інтерпретацію у державах – членах Ради Європи, резолюцію Парламентської Асамблеї ОБСЄ № SC (09) 3 R від 29 червня – 3 липня 2009 року щодо неприпустимості звеличення тоталітарних режимів, відкриття історичних та політичних архівів, вивчення тоталітарної спадщини та підвищення поінформованості громадськості, декларацію Європейського парламенту від 23 вересня 2008 року щодо проголошення 23 серпня днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму, резолюцію Європейського Парламенту від 23 жовтня 2008 року в пам’ять про Голодомор – штучний голод в Україні 1932-1933 років, резолюцію Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 року щодо європейської свідомості та тоталітаризму, Спільну заяву з нагоди 70-х роковин Голодомору – Великого голоду 1932-1933 років в Україні, прийняту на 58-й сесії Генеральної Асамблеї ООН.

- Ухвалення Парламентом України низки законопроектів щодо відновлення історичної справедливості та вшанування пам’яті героїв є одним з кроків декомунізації та, відповідно, остаточного затвердження демократичного розвитку держави;

- Засудження політики терору, злочинів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 рр. сприяє оновленню державної політики України, зміцнює засади історичної пам’яті українського народу;

- Закони «історичної національної пам’яті» підкреслюють рішучість України до засудження будь-яких проявів фашизму та тоталітаризму як на своїй території, так і в інших державах світу;

- Україна залишається відданою повазі фундаментальних прав і свобод людини та всіляко засуджує злочини, скоєні тоталітарними режимами та їхніми поплічниками.

- Вшануванням 8 травня Дня пам’яті та примирення Україна не лише долучилася до всього демократичного світу, який у цей день відзначає завершення ІІ Світової війни та вшановує пам'ять її багатомільйонних жертв, але й посилила пам'ять про велику жертовність народу України, який зазнав під час війни майже 10 млн. людських втрат: втрати українського народу становили 40—44% від загальних втрат СРСР; протягом 4 років німецько-радянської війни (1941-1945 рр.) 3 роки 4 місяці бойові дії проходили на території України, що призвело не лише до численних жертв серед населення, на руїни було перетворено 714 міст і містечок, що склало 42% від усіх міських поселень, що постраждали від війни на території СРСР.

- На тлі нинішньої агресії Росії проти України та використання при цьому Москвою гасел, співзвучних з гаслами нацистського режиму, пам'ять про жертв минулої війни повинна стати для всього демократичного світу закликом до дій з метою недопущення повторення такої масштабної трагедії, яку вже доводилося переживати українському народові.